2-я ЛетописьГлава 24 |
|
1 |
|
2 Иоас поступал правильно в глазах Господа, пока был жив священник Иодай. |
|
3 Иодай выбрал двух жён для Иоаса, и у него родились сыновья и дочери. |
|
4 |
|
5 Он собрал вместе священников и левитов и приказал им: |
|
6 |
|
7 В прошлом сыновья Гофолии ворвались в храм Божий. Они пользовались священными предметами из храма Господа во время поклонения идолам лжебога Ваала. Гофолия была очень грешной женщиной. |
|
8 Царь Иоас приказал сделать ящик и поставить его снаружи у ворот храма Господа. |
|
9 Затем левиты объявили в Иудее и в Иерусалиме, чтобы народ приносил дань Господу. Эту дань Моисей, слуга Божий, возложил на израильтян, когда они были в пустыне. |
|
10 Все вожди и все люди были счастливы. Они приносили деньги и клали их в ящик, пока ящик не наполнялся. |
|
11 Когда левиты приносили ящик к приближённым царя и они видели, что ящик полон, писарь царя и приближённый первосвященника приходили и забирали деньги из ящика. Затем они снова ставили ящик на прежнее место. Они часто делали это и собрали много денег. |
|
12 |
|
13 Люди, которые отвечали за работу, были очень преданны, и работа по обновлению храма Господа шла успешно. Они отстроили храм Божий таким, каким он был раньше, и укрепили его. |
|
14 Окончив работы, мастера принесли царю Иоасу и Иодаю оставшиеся деньги. Они использовали эти деньги, чтобы сделать различную утварь для храма Господа. Эти вещи использовались во время служения в храме и для приношения жертв всесожжения. Они также сделали сосуды и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, священники каждый день приносили жертвы всесожжения в храме Господа. |
|
15 |
|
16 Его похоронили в городе Давида, где хоронили царей, потому что за свою жизнь Иодай сделал много хорошего в Израиле для Бога и для храма Божьего. |
|
17 |
|
18 Царь и вожди отказались от служения в храме Господа Бога, Которому следовали их предки. Они поклонялись столбам Ашеры и другим идолам. Бог гневался на народ Иудеи и Иерусалима, так как царь и вожди были виновны в этих грехах. |
|
19 Бог послал пророков к людям, чтобы вернуть их к Господу. Пророки предостерегали людей, но те отказывались их слушать. |
|
20 Дух Божий сошёл на Захарию, сына священника Иодая. Захария встал перед народом и сказал: |
|
21 И тогда против Захарии был устроен заговор. Царь приказал убить Захарию, и его насмерть закидали камнями во дворе храма. |
|
22 Царь Иоас забыл доброту, с которой относился к нему Иодай, отец Захарии. Он убил Захарию, сына Иодая. Перед смертью Захария сказал: |
|
23 |
|
24 Сирийское войско было немногочисленным, но Господь позволил им поразить большое войско Иудеи за то, что народ Иудеи оставил Господа Бога, Которому следовали их предки. Так был наказан Иоас. |
|
25 Когда сирийцы ушли от Иоаса, он был тяжело ранен. Его собственные слуги устроили против него заговор за то, что он убил Захарию, сына священника Иодая. Слуги убили Иоаса в его же постели, и, когда Иоас умер, похоронили его в городе Давида, но не там, где хоронили царей. |
|
26 Вот имена людей, которые составили заговор против Иоаса: Завад и Иегозавад. Мать Завада была Шимеафа, аммонитянка. Мать Иегозавада была Шимрифа, моавитянка. |
|
27 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
|
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
|
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |
2-я ЛетописьГлава 24 |
2-а хронiкиРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 Иоас поступал правильно в глазах Господа, пока был жив священник Иодай. |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх оча́х по всі дні священика Єгояди. |
|
3 Иодай выбрал двух жён для Иоаса, и у него родились сыновья и дочери. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породи́в синів та дочо́к. |
|
4 |
4 І сталося по тому, було́ в Йоашевому серці віднови́ти Господній дім. |
|
5 Он собрал вместе священников и левитов и приказал им: |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: „Підіть по Юдиних міста́х, і збирайте з усього Ізра́їля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви бу́дете спіши́ти в цій справі!“ Та не спіши́лися Левити. |
|
6 |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: „Чому ти не жада́єш від Левитів, щоб прино́сили з Юди та з Єрусалиму дару́нки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору — на скинію свідо́цтва? |
|
7 В прошлом сыновья Гофолии ворвались в храм Божий. Они пользовались священными предметами из храма Господа во время поклонения идолам лжебога Ваала. Гофолия была очень грешной женщиной. |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломи́лися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів“. |
|
8 Царь Иоас приказал сделать ящик и поставить его снаружи у ворот храма Господа. |
8 І сказав цар, і зробили одну скри́ньку, і поставили її в брамі Господнього дому назо́вні. |
|
9 Затем левиты объявили в Иудее и в Иерусалиме, чтобы народ приносил дань Господу. Эту дань Моисей, слуга Божий, возложил на израильтян, когда они были в пустыне. |
9 І проголоси́ли в Юді та в Єрусалимі прино́сити для Господа да́ток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. |
|
10 Все вожди и все люди были счастливы. Они приносили деньги и клали их в ящик, пока ящик не наполнялся. |
10 І раділи всі зве́рхники та ввесь наро́д, і прино́сили й ки́дали до скриньки, аж поки вона напо́внилася. |
|
11 Когда левиты приносили ящик к приближённым царя и они видели, что ящик полон, писарь царя и приближённый первосвященника приходили и забирали деньги из ящика. Затем они снова ставили ящик на прежнее место. Они часто делали это и собрали много денег. |
11 І бувало того ча́су, коли Левити прино́сили скриньку на царськи́й перегляд, і як вони бачили, що числе́нне те срібло, то прихо́див царськи́й писар та призна́чений від священика-голови, і вони випоро́жнювали скриньку. Потім відно́сили її, і поверта́ли її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. |
|
12 |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярі́в та те́слів, щоб відно́влювати дім Господній, а також тим, що обробля́ли залізо та мідь на змі́цнення Господнього дому. |
|
13 Люди, которые отвечали за работу, были очень преданны, и работа по обновлению храма Господа шла успешно. Они отстроили храм Божий таким, каким он был раньше, и укрепили его. |
13 І працювали робітники́, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. |
|
14 Окончив работы, мастера принесли царю Иоасу и Иодаю оставшиеся деньги. Они использовали эти деньги, чтобы сделать различную утварь для храма Господа. Эти вещи использовались во время служения в храме и для приношения жертв всесожжения. Они также сделали сосуды и другие вещи из золота и серебра. Пока Иодай был жив, священники каждый день приносили жертвы всесожжения в храме Господа. |
14 А коли покінчи́ли, вони прине́сли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприно́шення, і ложки, і по́суд золотий та срібний. І прино́сили цілопа́лення в Господньому домі за́вжди, по всі дні Єгояди. |
|
15 |
15 І постарі́в Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти́ літ, коли помер. |
|
16 Его похоронили в городе Давида, где хоронили царей, потому что за свою жизнь Иодай сделал много хорошего в Израиле для Бога и для храма Божьего. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. |
|
17 |
17 |
|
18 Царь и вожди отказались от служения в храме Господа Бога, Которому следовали их предки. Они поклонялись столбам Ашеры и другим идолам. Бог гневался на народ Иудеи и Иерусалима, так как царь и вожди были виновны в этих грехах. |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батькі́в, та й служили Аста́ртам та божка́м. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. |
|
19 Бог послал пророков к людям, чтобы вернуть их к Господу. Пророки предостерегали людей, но те отказывались их слушать. |
19 І послав Він між них пророків, щоб приверну́ти їх до Господа, і вони сві́дчили проти них, та ті не слу́хались. |
|
20 Дух Божий сошёл на Захарию, сына священника Иодая. Захария встал перед народом и сказал: |
20 А Дух Господній огорну́в Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед наро́дом та й сказав до них: „Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не ма́тимете у́спіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!“ |
|
21 И тогда против Захарии был устроен заговор. Царь приказал убить Захарию, и его насмерть закидали камнями во дворе храма. |
21 І змо́вилися вони на нього, і заки́дали його камінням з царсько́го наказу в подві́р'ї Господнього дому. |
|
22 Царь Иоас забыл доброту, с которой относился к нему Иодай, отец Захарии. Он убил Захарию, сына Иодая. Перед смертью Захария сказал: |
22 І не пам'ята́в цар Йоаш тієї ми́лости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: „Нехай побачить Господь, і нехай покарає!“ |
|
23 |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули́ до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здо́бич із них послали цареві в Дама́ск. |
|
24 Сирийское войско было немногочисленным, но Господь позволил им поразить большое войско Иудеи за то, что народ Иудеи оставил Господа Бога, Которому следовали их предки. Так был наказан Иоас. |
24 Хоч з мало́ю кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. |
|
25 Когда сирийцы ушли от Иоаса, он был тяжело ранен. Его собственные слуги устроили против него заговор за то, что он убил Захарию, сына священника Иодая. Слуги убили Иоаса в его же постели, и, когда Иоас умер, похоронили его в городе Давида, но не там, где хоронили царей. |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжки́х хворобах, змо́вилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, — і забили його на ліжку його, і він помер. І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гроба́х царськи́х. |
|
26 Вот имена людей, которые составили заговор против Иоаса: Завад и Иегозавад. Мать Завада была Шимеафа, аммонитянка. Мать Иегозавада была Шимрифа, моавитянка. |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. |
|
27 |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, — ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. |